Добрий день.Мене звати Кіра, мені 8 рочків. Я живу в самому гарному місті Краматорськ. Через війну ми жили 7 місяців у місті Київ, там дуже гарно, але теж стало страшно через обстріли, тому ми з матусею повернулися додому.

Дома я стала сміливішою,мені вже не так страшно від вибухів, як раніше. Мабуть вже звикла. Хочу поділитися з тобою малюночком. Дуже сподіваюся, що тобі сподобається. Я дуже вдячна нашим солдатам, що вони нас захищають від ворогів.А ще своїм рідним, за те, що коли я чую вибухи, вони мене заспокоюють. І мені не страшно.

Мені дуже хочеться на свята солоденьких смаколиків. В мене є мрія - мобільний телефон, на якому я зможу виходити в онлайн на заняття у школу та в школу мистецтв, в мене дуже старенький телефон і з ним нічого не виходить, я з його дуже засмучуюсь. Дякую тобі за увагу. Зі святом тебе,Святий Миколай.

Мені вже не так страшно від вибухів, як раніше