Я жила в селі Преображенка, трудилася соціальним працівником в Оріхові. На вогнищі готувала їжу та розвозила своїм підопічним, бо не було ні світла, ні води.

Я зазнала мінно-вибухової травми. У мене відірвана стопа, на руці два пальці відірвало. Побиті були органи: і печінка, і легені, і ребра. Око в мене досі не бачить.

Мене вивезли поранену. Реанімобіль доставив у госпіталь, а звідти повезли в обласну лікарню, де майже сім годин тривала операція. А дитину мою з нервовим шоком доставили в іншу лікарню.

Дитина тепер з високим тиском, із прискореним серцебиттям. Тільки вчора виписалася з дитячої обласної лікарні. Тепер треба їздити на реабілітацію.

У мене, мабуть, ще усе більш-менш, а от у рідних – не дуже.

Хочу, щоб майбутнє було тільки мирним.