Я жила в Харкові. В перший день війни перехвилювалась, бо почула вибухи. Зібрала речі та виїхала з чоловіком у центр міста. Заправки були заповнені автівками. Бензину у місті не було. 

Ми виїхали до батьків чоловіка. Багато речей з собою взяти не змогли.

Все залишилось в Харкові. Потім мені відправили речі поштою. Зараз мій чоловік воює. Я чекаю його.

Дуже хочу повернутись додому. Хвилююсь за рідний Харків. Мені прикро, що місто обстрілюють.