Раніше було чудове життя. Коли розпочалася війна, стало дуже страшно - не знав, що робити. Як тільки з'явилась можливість, виїхав разом з волонтерами. Тепер перебуваю в Одесі. Повертатися мені немає куди. Батьки залишилися вдома.

Наше село було окуповане. Я виїхав під час окупації через Херсон. Було дуже складно виїжджати. Найважче було бачити руїни. Дякувати Богу, пощастило виїхати. 

Найбільше шокувала сама війна. Не розумію, навіщо вона потрібна була. Ми мирно жили, нікому не заважали.

Вся праця за всі роки виявилась марною. Був дім і господарство, а тепер нічого немає. Все постраждало від обстрілів. 

Приємно, що дають гуманітарну і фінансову допомогу, не відвертаються від людей. В Одесі я знайшов роботу, винаймаю квартиру. 

Сподіваюсь, що війна закінчиться незабаром. Кожного дня думаю про її завершення. Бачу своє майбутнє хорошим. Додому повертатися не планую.