У перший день війни я їхала з Києва додому. Спочатку здавалось, що це просто тривожні новини, але дуже швидко почались обстріли. Я приїхала додому. Там було небезпечно. Мені довелося провести два місяці в підвалі. Було важко: не було світла, води, а магазини та аптеки не працювали. 

Пізніше я змогла виїхати до Києва. Дорога була складною, багато людей, машини стояли в заторах.

Зараз життя трохи спокійніше, але так було не завжди. Декілька місяців я прокидалась від гучних звуків. Щодня чекаю миру і дуже сподіваюся, що колись війна закінчиться. Мрію повернутись до рідного міста.