Після початку війни у Слов’янську не було газу та води. Я проживаю у приватному секторі. Зробив пічку, на якій готував їжу. Воду набирав у колодязі. 

У місті не припиняються вибухи. Під час прильоту снаряда загинула моя сусідка. Ховати її довелось мені. 

Я нікуди не виїжджав. Поряд зі мною залишаються діти та онуки. Допомагаємо один одному. Горе усіх згуртувало. 

Я б дуже хотів кращого майбутнього для своїх дітей. Планую їх відвезти на відпочинок. Вірю в перемогу та мир.