Анжела Ігорівна виїхала з Гуляйполя заради чотирирічної дитини. Вона зізнається, що в перші дні повномасштабної війни у неї не було відчуття, що життя змінилося назавжди, проте через декілька днів недалеко від дому стало чути вибухи. Героїня ділиться, що найбільше її вразила жорстокість, з якою росіяни прийшли на українську землю, залишаючи після себе руїни та зламані людські долі.