З перших днів у Бахмуті було дуже гучно. Мені було страшно, коли літали крилаті ракети. Довгий час я не могла прийти в себе. Складно було дістатись до центру міста, бо транспорт не ходив. Продуктів у магазинах не було. 

Я виїжджала за кордон на евакуаційному потязі. Психологічно було дуже важко. У вагонах було багато людей. Дорогою всі чули прильоти снарядів по містам. 

Я повернулась в Україну, бо на чужині морально важко. Вдома є дома. Зараз я живу в Чигирині в квартирі знайомих, які виїхали. Чекаю тільки миру. Сподіваюсь, що війна закінчиться.