Я жила у Мар’їнці. З перших днів війни там були обстріли. Мені було дуже страшно. Я переїхала до Курахового, але і там ситуація погіршувалась. Тож я переїхала до Запоріжжя. Під час евакуації на дорогах було багато машин. Люди намагались врятуватись від війни. 

Найбільше мене шокувало, що довелось залишити власне житло. У Запоріжжі я намагалась врятувати чоловіка від онкології. Він тут проходив хіміотерапію. Згодом чоловік помер. 

Зараз я чекаю на мир. У мене п’ятеро дітей, всі роз’їхались. Дуже за ними сумую та чекаю на повернення додому.