Війна мене застала вдома. В той день я віз батька на хіміотерапію, але нас не прийняли у лікарні, і він за два дні помер. Я нікуди не виїжджав. Обстріли у селі тривають постійно. Деякий час не було води, газу та світла. Їжу я готував у дворі на багатті. 

Найбільше мене шокували вибухи та прильоти.

Дуже хвилююсь за своїх дітей, які не виїхали. Хочу, аби війна закінчилась та всі відчували себе у безпеці.