Дар’я вирвалась з дитиною з окупації і зараз чекає на повернення чоловіка з фронту. 

Мені 19 років, у мене є тримісячна дитина і чоловік. Зараз приїхали батьки з окупованої території з маленькою сестричкою. Коли почалася війна, ми були вдома, в місті Берислав. Тоді було дуже тяжко, особливо, коли до нас заїхали російські військові. Я  була тоді вагітна.

Мене шокує все, що зараз відбувається, що наші діти мають це все бачити.

Ми майже голодували, у нас не було нічого, бо продуктів не завозили. Ціни на все були космічні. Потім, звісно, стало легше.

Я виїхала на початку літа і не встигла застати всього, що там було, а батьки сиділи без світла і газу.

Я виїхала ще, слава Богу, нормально. Нас на трьох машинах пропустили без проблем. Але в мене були родичі, які під обстрілами їхали і по полях тікали від вибухів.

Опинилася я в Кривому Розі тому, що не знала куди далі їхати. У мене чоловік на війні. Звісно, хочеться додому, але вже і дому немає, повертатися нікуди. Я думаю, що наприкінці цього року все закінчиться. Але сподіваюся, що наша перемога буде ще раніше.