Історії, які ви нам довірили
Наталія Василівна виїхала з міста в село, щоб вберегти дітей від ймовірних обстрілів
24 лютого десь о п'ятій ранку мене розбудив сильний гул ракети. Схвильований чоловік почав збирати дітей до мами в село. Через паніку я ледве збирала речі й не розуміла, як краще сховати дітей. Ми вирішили триматися разом та не залишати самих батьків й дітей.
Війна – це дуже страшно, але найбільше мене шокувала загибель дітей, безневинних людей і наших захисників.
У селі було трішки простіше з їжею, але у магазинах майже нічого не було. Втім, згодом нам довелось з міста везти воду, бо у колодязі її стало мало.
Мені війна принесла багато страждань та горя, бо розлучила нас із чоловіком, який служить в ЗСУ.
На жаль, роботи у мене немає, але я планую піти працювати на завод.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
