Я живу у Дружківці, працюю, маю родину. У перший день війни почула вибухи. Мені було дуже страшно. Все сталось неочікувано. Я нікуди не виїжджала. Лінія фронту наближається, але я залишусь до останнього. Хто знає, як буде. На початку війни не було продуктів, бо закрились магазини. Також неможливо було зняти гроші. Потім все почало працювати. 

Всі мої рідні живі і здорові, але морально війна дуже на всіх впливає.

Мене шокує, що люди гинуть. Це важко переживати. Нехай все це закінчиться,  щоб всі були живі.