Ольга до останнього не могла повірити, що у XXI столітті можлива війна. 24 лютого її розбудив чоловік зі словами: «Почалося». Далі - поспіх, пошуки безпечного місця, невідомість. Та щойно Київщину звільнили, Ольга повернулася додому. Київ зустрів її тривогою, але й силою - тією, що допомогла адаптуватися й продовжити жити. Як психотерапевт, вона знає: турбота про ментальне здоров’я - теж фронт. І саме віра й оптимізм допомагають вистояти.