Клавдія Вікторівна знала про війну лише з розповідей своєї бабусі. У лютому цього року їй не вірилося, що все відбувається не на сторінках підручників з історії, а за вікнами рідного дому. Залишатися на місці було нестерпно – на очах горіли сусідні будинки, з’явилися величезні проблеми з водою, не стало електрики. Довгий час не було зв’язку з сестрою і лише недавно вона повідомила, що досі не змогла евакуюватися з Маріуполя.
.png "Імена")
