Микола Вікторович згадує, як військові дії на очах руйнували мирне життя у рідному місті. Йому довелося виїхати, а згодом волонтери допомогли перевезти необхідні речі. Деякий час він їздив до Оріхова до літнього тестя, але потім умовив його переїхати до Запоріжжя.