Мені 50 років. На роботу ніде не беруть, у мене хворе серце. Зараз я в лікарні в Дніпрі, а проживаю в Донецькій області.

24 лютого я був на роботі. Нам сказали, що війна, і всіх розпустили по домівках. В місті у перші дні, навіть перший місяць, не було води. Медикаменти потрошку привозили, а магазини були всі зачинені. 

Ми перебували весь час у своєму місті. У нас було навіть два прильоти.

Діти виїхали в Дніпро, тому що у нас тут роботи немає. Донька закінчила ліцей - вивчилась на перукаря і виїхала в Дніпро.

Завжди відчувається напруження під час сирен. Чим більше сирен, тим більше психологічних проблем. 

Якби люди дужче схилилися одне до одного, то було б найкраще. Я думаю, що війна скоро скінчиться.