Посашкова Дар’я, учениця 11 класу комунального закладу "Харківський ліцей № 140 Харківської міської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе: Курганська Світлана Іванівна

«Моя Україна майбутнього»

…Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Державний гімн України

Усі думки — лише про Україну. Починаючи з 24 лютого 2022 року, переживання за долю Батьківщини не покидали, напевно, жодного українця ні на хвилину.

Тепер ми знаємо ціну життя та нарешті усвідомлюємо в чому ж полягає щастя. Воно — синонім до слова «мир».

Для мене Мир ­— це коли усі школярі сидять за партами рідної школи, а студенти очно відвідують лекції у навчальних закладах; це коли татусі, чоловіки, брати й сини вдома, а не на фронті; це коли на вулицях чутно сміх дітей і спів пташок, а не свист ворожих ракет над порожнім містом; це коли всі близькі живі, здорові й мають власну домівку, а не вимушені тікати на інший куток планети з нічим; це коли ввечері на вулицях світять ліхтарі, і тисячі родин збираються разом за вечерею; це коли твоя держава має змогу йти власним шляхом; це коли засинаєш і знаєш: кожен міліметр землі Батьківщини вільний!

Зараз українці міцно об’єднані спільною мрією — перемогти. Після настання миру відкриються нові можливості, і ми зможемо побудувати нову Україну.

Історично так склалося, що терени нашої країни постійно намагалися розірвати на шматочки, через це було втрачено сотні років на власний розвиток. Ми не маємо права допустити це знов! Незалежні географічно, політично й економічно, українці матимуть усі ресурси для розбудови сучасної, могутньої та розвиненої держави.

Україна майбутнього — це, на мою думку, та країна, де кожен житель нашої планети може знайти прихисток і щастя. Я впевнена, що ми завжди залишатимемось на шляху добра, взаємодопомоги та демократії.

Україна майбутнього це, перш за все, повага до загальнолюдських цінностей та забезпечення щастя й можливості для самореалізації кожного її громадянина. Дотримання прав і свобод — ось, що стане фундаментом для неї. Сподіваюсь, що після перемоги українці з легкістю подолають корупцію. Маю надію, що здобутки моїх земляків відзначатимуться не тільки на словах, а ще й буде виділено достатньо коштів для розвитку культури, спорту й науки, у чому, без сумніву, наші співвітчизники швидко досягнуть нечуваних раніше висот.

Майбутнє не існує без минулого, тому в подальшому українці також мають пам’ятати свою культуру та плекати національні здобутки. Сьогодні особливо злободенним є питання вживання української мови громадянами нашої неньки. «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову»,- наголошує Ліна Костенко. Я сподіваюсь, що жителі України майбутнього будуть національно свідомими, завжди пам’ятатимуть своє коріння та усвідомлюватимуть щастя народження саме тут.

Уже більше півтора року українці відважно захищають кордон країни-неньки, наближаючи нас до перемоги. Тепер ніхто не сумнівається, що ми сильні, мужні та чесні. Я ще школярка, але розумію важливість будь-якої допомоги в боротьбі на незалежність, а тому впевнено тримаюсь на освітньому фронті. Щиро сподіваюсь, що мої знання стануть цеглинкою для нового, вільного й щасливого дому українців.

Я вірю, що Україна переможе вже зовсім скоро, і в майбутньому наша країна стане осередком людського щастя й миру на Землі. Підтримуймо наших захисників, вони — наша надія. Слава Україні! Героям слава!