Володимир провів у підвалі Маріуполя три тижні. Його дружина напередодні вторгнення російських військ поїхала погостювати до дочки в Ірпінь (передмістя Києва). Обидва населені пункти зазнали потужних обстрілів. В один із блокадних днів чоловікові пощастило зв'язатися з рідними. Так він дізнався, що дружина і дочка живі і чекають на нього вже в Умані. Маріуполь розбитий війною, каже Володимир, як і його серце.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: