Вікторія Володимирівна згадує, що з березня війна підбиралася до її села дедалі ближче. Почулися вибухи, з’явилися перші руйнування, всі намагалися виїхати в безпечне місце. У середині березня у героїні помер тато та його ховали під обстрілами. Наразі Вікторія Володимирівна знаходиться у Запоріжжі, вона не знає, що з її житлом. Сподівається, що незабаром настане мир і налагодиться звичне життя.