Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Анастасія Олександрівна Бойко

«Мамі ще більш-менш пощастило, а ось її співробітника контузило»

переглядів: 429

До війни я жила у гуртожитку у Луганську, навчалася та працювала. У мене є чоловік та двоє маленьких дітей.

Початок війни запам'ятався дзвінком матері, я була тоді на роботі. Вона мені зателефонувала вся в сльозах і сказала, що міст у Щасті підірваний, і я більше не повернуся додому. Я підійшла до начальства і відпросилася, бо матері тривожно та неспокійно. Мене відпустили, я благополучно дісталася через щастянський міст у Петрівку.

А наступного дня цей міст висадили в повітря, і я більше не змогла повернутися ні на роботу, ні на навчання. Мене заочно звільнили, диплом так і не отримала.

Тривожно, страшно було, бо точилися постійні обстріли. Маму на роботі обстріляли, просто по будівлі уламки летіли, а у дворі вибухали снаряди. Це було пізно вночі. Але мамі ще більш-менш пощастило, а ось її співробітника контузило.

У цей тяжкий час я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.

Нині нам фінансово важко. Ми, двоє молодих людей, не можемо забезпечувати свою сім'ю. Я стала на біржу праці, якщо десь надається фінансова допомога, обов'язково туди йду. Фонд Ріната Ахметова допомагав, я отримувала продукти.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Петрівка 2014 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти 2014 обстріли втрата роботи безпека та життєзабезпечення освіта харчування дітей робота їжа 2022
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій