"Мама завжди казала: "Московія – ворог"

Залевська Богдана Юріївна, викладачка Запорізької гімназії №6

Конкурс есе "Війна. Моя історія"

Господи, зглянься, зупини, не карай…

Історія показала: одні прибігли зруйнували, спалили, взяли в полон, інші набігли руйнують, вбивають, палять, ґвалтують - «рятують» одним словом. І хоч би хто завітав чемно і щось побудував, подарував, порадив, допоміг. На жаль….

Пів на п’яту ранку… Вибух… Підскочила на ліжку і до чоловіка пошепки: «Війна почалася…». А до того декілька місяців усіх переконувала: «Війни не буде, подзвякають на кордоні залізяччям і заберуться». Потім день, два, п’ять чекала на повідомлення, що все закінчилося. Що це? Віра в краще, у людей? Ні, це дурість. Мама ж бо завжди казала: «Московія – ворог». Вона це знала завжди, бо «західнячка і бандерівка» - так називали сусіди. А потім не знаю де взялася сила духу. Перше, що зробила щиро перепросилася, піднявши очі до неба, перед Президентом. Не вірила в нього і не голосувала. І перед народом українським, бо одне з перших запитань було: «Хто боронитиме землю нашу?» Соромно.

Вони знають, що я тут, і тому боронять хвилину моєї ранкової кави, живе спілкування з дітьми на уроці (хоч і онлайн), перегляд кольорових снів… Радію, що багато хто з моїх друзів і знайомих перейшов на спілкування українською, хоча б принципово. Щаслива, що ми єдині: нема понять Західна і Східна Україна. І переконана: Україну не підкорити, на зламати – вона існуватиме, допоки житиме хоч один українець. Тому вчителюю і вважаю основною місією своєї роботи – допомогти дітям зрозуміти хто вони є і навіщо прийшли в цей світ.

Господи, зглянься, зупини, не карай… Слава Україні!