Ганна – з Бородянки. Вона бачила, як палають рідні вулиці. 1 березня вона з чоловіком ризикнула життям, щоб витягнути з Бородянки рідних. Родині пощастило уникнути зустрічі із танковою колоною. Вискочили за Бородянку просто в останню мить. Далі вирушили до Тернопільської області. Дорогою ледь не замерзли, адже то був дуже холодний березень, а в них закінчилося пальне. Людей, які прийняли біженців, згадує з великим теплом, кожен ніс щось на допомогу – хтось ковдри, хтось подушки, хтось їжу.
