Історії, які ви нам довірили
Вони спочатку хотіли переховуватися в "Азовсталі", потім – в драмтеатрі. Але мама та дві доньки залишилися в звичайній чотирьохповерхівці неподалік площі Свободи та Миру. Анна, старша донька, розповідає, як рятувалися в коридорі на першому поверсі. Автівки, аби спробувати виїхати, не було. Інформації – також. Аби не розгубитися в датах, відзначали їх в календарі. 8 березня випав сніг. Його збирала вся родина, аби було що пити.
"Коли ми пішли додому, мати забула на вулиці віник. І саме туди, де вона його залишила, стався приліт снаряду. А за кілька днів – приліт у супермаркет "Дзеркальний". Багато було загиблих. Потім мати пішла шукати їжу і дрова. Пов'язала білу стрічку. Коли повернулася, говорить, що там був жах. Люди мертві. Частини тіла розкинуті", - згадує пекельний березень 2022 року у Маріуполі Анна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
