У перший день війни почались обстріли. Було дуже страшно. Почали прилітати снаряди. Магазини та аптеки закрились. Було страшно виходити в місто. 

Я виїхала з дітьми в Польщу, там прожила місяць. Потім повернулась до України. Мені приємно, що у нас згуртований народ. Мені надали будинок без меблів, люди допомогли все оставити. Щось мені вдалось вивезти з Покровська. 

Моє життя повністю зруйнувалось. З дома сумками я почала все спочатку.

Мої рідні роз’їхались: брат у Дніпропетровській області, старша донька у Польщі. Я не знаю, коли закінчиться війна. Хочу тільки повернутись додому.