Я жила  Соледарі, працювала на шахті. Ніколи не думала, що станеться війна. Місяць я просиділа під обстрілами. У місті не працювало нічого. Магазини та аптеки були закриті. Я не знала, де брати їжу. Вирішила виїхати в Бахмут. Там також почався жах. 

Я виїхала до Дніпра. Цей день для мене був найтяжчим. Досі сумую за рідним містом. Емоційно все це дається дуже складно. Я знімаю квартиру, дитина навчається онлайн. Сподіваюсь, що скоро закінчиться війна.