Я працював у Кривому Розі на заводі, як розпочалася війна. І нас усіх відправили додому. Я коли працював,  хоч щось отримував. А тепер - маленька пенсія. На неї нічого не купиш. Я живу в місті Покров. Тепер переїхав у село, у будинок дружини. Він залишився від тещі.

На щастя, поки не хворіємо. А вода у нас привозна. Куб води коштує 150 гривень. Газу немає. Обіцяли, але не провели. Ми опалюємо і готуємо на дровах.

Людям тепер дуже важко виживати. У селі трохи легше – можна посадити город і з нього жити. Сподіваюсь, що все буде добре, і ми знову заживемо під мирним небом.