У будинок Ольги Романенко прилетіла фосфорна бомба, живцем згоріли двоє людей похилого віку. Пізніше до них у бомбосховище зі знищеного драмтеатру добралися поранені, контужені маріупольці. Когось навіть вдалося переправити до шпиталю. Війна була всюди, і єдине, що зігрівало – люди навколо, які розписували стіни підвалу антивоєнними гаслами із символікою України.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: