Я зараз живу в Запоріжжі з чоловіком, мамою, донькою і внучкою. Ми виїхали з Оріхова 19 квітня. Наш будинок постраждав від обстрілів.

Я працювала в суді. 24 лютого, о шостій ранку, йшла на роботу й побачила, як летіли літаки, почула вибухи. Потім мені зателефонували знайомі із Запоріжжя і сказали, що почалася війна. Я довго не могла оговтатися від такої новини.

Чоловік і мама потребували ліків. Нам передавали їх із Запоріжжя, бо в аптеках нашого міста майже нічого не залишалося. Деякий час не працювали магазини, а на ринку продукти значно подорожчали.

Два тижні не було світла й централізованого водопостачання. Добре, що по місту розвозили воду. Згодом почали видавати гуманітарну допомогу. А коли приїхали в Запоріжжя, отримали продуктові набори від Фонду Ріната Ахметова. Дуже дякуємо Фонду за підтримку.

Ми виїхали після того, як посилилися обстріли. Прилітали фосфорні бомби. На нашій вулиці багато розбитих будинків. У сусідньому кварталі люди, які сиділи в підвалі, опинилися під завалами. Лікарні не працювали. Було страшно залишатися. А зараз переживаємо за своє житло. Ми залишили в Оріхові все, що мали. Хочеться, щоб швидше закінчилася війна.