Хоча по новинах і говорили, що може бути війна, але для мене було неочікувано і дуже страшно. Не вірилося, що у наш час таке може бути. Спочатку магазини зачинилися, а так було у нас все спокійно. Тільки коли дивилися новини, було важко морально, страшно було на це дивитися. Люди тікають, все руйнується. Ми сиділи і плакали разом із тими людьми.

Шокував найбільше Ірпінь. Там не було зв’язку, люди були відірвані від усього світу. І таке страшне там робилося.

Мої рідні в Чернігівській області є, в Харкові. Ті, що в Харкові, виїхали в Кременчук. Усі переживали та й зараз переживаємо - не знаємо, коли це закінчиться.

Дивимось всі новини, і від цього морально дуже важко. Я не знаю, коли війна може скінчитися, я тільки вірю в наші Збройні сили.