Коли почалася повномасштабна війна, це було важко зрозуміти та прийняти. Здавалося, що таке знову може відбуватися. Обстріл став постійним, і щодня ставав все страшнішим. Люди не знали, чого чекати і як тепер жити. Не було ні води, ні світла, ні газу. Все це дуже ускладнювало життя.

Люди намагалися триматися, але ситуація ставала все важчою. Перебувати у місті було небезпечно. Часто доводилося ховатись, і не завжди це було можливо. Чекати, що скоро закінчиться, вже не виходило. Тож довелося виїхати. Було важко залишити все, але інакше не можна було. Нині того міста, яким воно було раніше, більше немає. Там, де раніше йшло звичайне життя, тепер все зруйноване. Хочеться вірити, що колись настане світ і все можна буде повернути.