Українці в окупації голодували, а росіяни ходили по домівках, щоб забрати в мирних жителів останнє

Мені 52 роки. Маю інвалідність. Я заміжня, ми мали двох синів, але один вже покійний. У сусідньому селі моя мама живе.

Ця війна мене шокувала. Мій дідусь – учасник Другої світової війни. Рідна тітка живе в краснодарському краї. Мама родом із Донецької області, вийшла заміж і переїхала в Миколаївську. Я досі не тямлю, як, маючи такі тісні родинні зв’язки між нашими державами, росія може таке чинити.

Нас обстрілювали, і зрештою окупували. Не платили пенсії, зачинилися всі магазини, у нас не було практично нічого. Мене дуже підтримала церква християн віри євангельської. Поки були «зелені коридори», вони їздили по хліб і привозили нам. А так – у нас було дуже тяжко. Бувало таке, що люди варили і їли дерть, яку ми раніше собакам давали. З ліками теж була велика проблема. Для мене це було особливо тяжко – я хворію на цукровий діабет, маю проблеми з тиском.

Росіяни приходили і все перевіряли, заглядали навіть у шафи та столи кухонні.  Бувало таке: заходять в хату, там чоловік сидить і дивиться телевізор, вони хапають той телевізор і виносять.

Чоловік каже: «Хлопці, що ви робите?» А вони: «Молчи, а то сейчас прострелю тебе колени». Виносили все, і це шокувало. Забирали електрочайники, а підставки під них залишали. Харчі забирали. Моя мама живе в селі і розповідала, як окупанти забирали в людей кіз, телят. Ніхто не питав дозволу.

Було дуже важко, але я не могла поїхати – мала залишитись з мамою. Мій син був у теробороні, тож він з дружиною і двома дітками поїхав, щоб не потрапити у полон до росіян.

Ми дев’ять місяців були в окупації без зв’язку. Було одне місце, де можна було спіймати зв'язок, але росіяни про нього дізналися й забирали в людей телефони і сім-карти.

Мені зараз дуже важко морально.  Сьогодні нас знову обстрілювали. І на Великдень теж. 12 прильотів було ракет С-300. В мене від тих переживань і досі всередині все трясеться. Здоров’я погіршилось: я погано ходжу - дуже болить нога. Мені треба пройти лікування, але я не маю на це коштів, бо втратила роботу.