Іван згадує, як снаряди вибухали поблизу будинків, люди залишилися без житла, дітей не випускали на двір. Згодом село повністю окупували, російська армія не нехтувала мародерством, з вікон знімали ґрати, вибивали двері, виносили все. Іван дуже тепло відгукується про людей та волонтерів, які надавали постраждалим допомогу та підтримку, там люди розуміють, що таке війна.

“Людей не залишили у біді”