Інваліду без ноги дуже важко було ховатись під час бомбування. Анатолій Митрофанович розповідає про те, як снаряди літали прямо над його головою. А його село зовсім спорожніло, мирні жителі залишили свої домівки. Його мрія – щоб був спокій, щоб можна було приїхати додому та щоб все було як раніше.