Війна зруйнувала всі плани Олександри Олексіївни на щасливе життя у мирному Торецьку

Я проживала та працювала у Торецьку Донецької області. З початком війни у мене не стало роботи.

Було дуже страшно, адже над нашими головами щодня літали літаки та лунали вибухи від снарядів.

На щастя, я з дитиною змогла виїхати з Донецької області, але моя мама залишилася там, бо не може покинути тварин. Спочатку ми евакуювалися в Ужгород, але там нам не знайшли безкоштовного прихистку, тому ми поїхали в Івано-Франківську область. Нам було дуже важко, адже у ЦНАПі не видавали гуманітарну допомогу, бо ми ВПО не з їхнього регіону.

Син сумує за домівкою і постійно згадує про вибухи й про цю страшну війну.

Я радію, коли наші військові визволяють українські території з окупації.

Наразі я не працюю, бо дитину не беруть до дитсадка, тому що я не маю офіційного працевлаштування. До війни я працювала помічником кухаря.

Про ці жахливі події мені нагадує валіза, у якій вмістилось все моє життя.