Мені 59 років. Я живу на околиці Краматорська. Коли почалася війна, відправив рідних у безпечніше місце. Я залишився без роботи. Займаюся господарством. Дружина працює. Отримуємо гуманітарну допомогу. Дуже вдячні за неї.
Літаки кружляють, ракети розриваються, а ми переживаємо і ночами не спимо. Щодня чутно вибухи в Бахмуті.
Я надіюся, що ми якнайшвидше переможемо. Дуже хочу, щоб моя родина повернулася додому.
