Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ірина Іванівна

«Лежу після обстрілу і не знаю: я з руками і ногами чи ні»

переглядів: 463

Чоловікові 81 рік, мені буде 75 років. До війни були щасливі дні, а зараз живемо в страху, то там бахає, то там. Ми нікуди не переселялися, сидимо на одному місці.

У війну нас розбомбили. Біля сусіда впав снаряд, і після цього чоловік оглух. У нас вилетіло вікно, перекосилися двері. Ми тільки зайшли в будинок і як бахнуло! Чоловік два дні не розмовляв, заїкався.

Лежу після обстрілу і не знаю: я з руками і ногами чи ні

Або було, що ми знаходилися в кухні, і видно, що летить куля. Я молилася, щоб вона полетіла подалі від людей. Про це не хочеться згадувати.

До 2016 року сильно стріляли, потім перестали бомбити і стало легше. Ми тільки недавно перекрили будинок. Хотілося б забути всю війну.

Донька живе окремо. У неї сильно побило будинок. Не знаю, як вона вижила. Вона розповідала: «Лежу після обстрілу і не знаю: я з руками і ногами чи ні».

Ми регулярно отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова, дай Бог йому здоров'я.

Мрію, щоб настав мир, більше не хочеться сидіти в страху.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Валуйське 2014 2015 Текст Історії мирних пенсіонери зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення здоров'я житло літні люди (60+)
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій