Олена змушена була евакуюватися з рідного розбитого міста. Після кількох місяців сумнівів вона все ж наважилася виїхати. Всю дорогу до Дніпра, жінка зізнається, – плакала. Тікала з Бахмута, взявши лише необхідна речі. Вона і подумати не могла, що повертатися їй вже буде нікуди. Її квартира, що розташована на першому поверсі, спершу залишилася без вікон, а потім – вигоріла вщент.

Що таке “війна”, Олена знає ще з 2014 року. Її, як і інших мешканців Донецької області, переслідували постійні звуки вибухів та стрілянини.