Про війну Катерина Михайлівна дізналася від рідних, які рано вранці 24 лютого вже стояли у неї на порозі. Вони, не взявши жодних важливих речей, тікали зі столиці, як їм здавалося, у більш безпечну Київську область. Проте родина Катерини Михайлівни стала свідком ракетних обстрілів. Бачили літаки, які скидали боєприпаси на голови мирних українців, та результат цих ворожих атак - пожежі.