Василь Бодня згадує, як на другий день після початку війни його місто потрапило під російський обстріл. Він та інші мешканці приготували технічний підвал для укриття, облаштували його всім необхідним для виживання. Росіяни зайшли у місто на танках. Василь був свідком, як заради куражу танки чавили автівки цивільних, коли люди намагалися сховатися. Снаряди нищили квартири щодня. Розбивали їх вщент. Родині довелося поїхати. Ключі залишили старенькій сусідці. Але окупанти забрали ключі в літньої жінки та привласнили житло Василя.