Варварук Юлія

8 клас, Кочержинська гімназія Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області

Вчителька, яка надихнула на написання – Мартинюк Ірина Михайлівна

Моя Україна майбутнього

У кожного в нас єдина Батьківщина. Особисто у мене – Україна. І я горджусь бути українкою! Адже я народилася в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори.

Вічними символами моєї країни є золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим жодного мого співвітчизника або гостя моє Батьківщини. Я впевнена, що у нашої держави не лише величне минуле, а і велике майбутнє.

Та якою ж я бачу Україну в майбутньому? Як кажуть, майбутнього не буває без минулого і теперішнього. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. Українські поля годують пів світу, корисні копалини забезпечують енергією значні території та наукові дослідження, рекреаційні зони зцілюють здоров’я та душу, а наші майстри виготовляють неповторні вироби із глини, соломи, бурштину. Українські «Щедрик» та вишиванку можна зустріти у різних куточках світу.

Наші досягнення та наукові відкриття перевернули світ, дали новий поштовх розвитку науки, медицини, екології, розкрили таємниці давнього світу. Куди не поглянь, в кожній сфері людської діяльності є відомі науковці з України та з українським корінням.

І про це можна розповідати нескінченно.

Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни, яким воно може бути після здобуття ПЕРЕМОГИ. Особисто я хотіла б жити у вільній незалежній гордій і розвиненій країні.

Я мрію, щоб мої співвітчизники оговталися від горя, втоми, нещастя,

стали сильними і мужніми. Мрію, щоб люди нарешті почали цінувати свою землю, свій народ, стали щирими, добрішими, поважали і любили свою батьківщину, а вона відповідатиме їм взаємністю.

Україні в жодному разі не можна втратити свою самобутність, свою національність: шаровари, вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні інструменти та народні пісні, українські танці, завзятий настрій та незламний дух! Сьогодні Україна багата не тільки промисловими підприємствами та родючими землями, а і працелюбним народом, і такою залишиться ще багато століть.

На мій погляд, зараз дуже важливо вберегти українську природу. Ми можемо перейняти досвід Канади і намагатись створювати більше заповідних зон , садів і парків, а також боротися з вирубкою лісів . Адже природа – це наше здоров’я і здоров’я наступних поколінь. Крім того, українська природа поєднує в собі стільки краси, степи і ліси, ріки і озера, гори і полонини, і має дарувати цю красу усім, хто живе на цій землі.

Я впевнена, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас самих. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, якщо використовуватимемо землю і територію, лише для задоволення власних потреб сьогодні, якщо не думатимемо про інших, а лише про свою родину, то ми ніколи не зможемо побудувати щасливе майбутнє.

Тому, якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвиненою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі. Лише так, разом та об’єднавшись заради спільної мети, ми отримаємо результати в майбутньому.