Син Ігоря Васильовича був прикордонником на території металургійного комбінату "Азовсталь". Саме він і наполіг на тому, щоб батько вивіз його доньку, свою онуку, в безпечне місто, тому довелося евакуюватися. Зараз пенсіонер переживає за бійців, які залишилися в Маріуполі, обурений тим, що їм ніхто не допомагає: «Там гинуть пацани, там багато поранених… з кожною хвилиною там просто вмирають люди… немає медичних препаратів, щоб надати якусь допомогу пораненим». Їжа закінчується, воду п'ють із батарей. Ігор Васильович вважає, що війна, яка триває вже 8 років, закінчиться не скоро.