Назар Вергелес, 9-а клас, ліцей 16 імені Володимира Козубняка

Вчитель, що надихнув на написання есе — Глега Людмила Миколаївна 

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

У житті кожного є події, які ділять його на до та після. Адже саме в ці моменти ми розуміємо, наскільки важливі підтримка та доброзичливість.

За останні роки сталося багато подій, які змінили наше сприйняття до світу, а саме: ковід, війна та дорослішання. Це все довело нам, що навіть у найтемніші часи люди здатні об’єднуватися, допомагати один одному та вирішувати складні завдання.

На моїй пам’яті — одна з тяжких хвилин мого життя, коли я прилетів у Танзанію на острів Занзібар. Дивлячись на скрутне становище людей, на їхнє житло, на умови проживання — не міг стримати сльози.

У світі розвивається економіка, будівництво та інші галузі, а тут час ніби зупинився. І так живе не лише одна країна, а майже цілий континент!

Звісно, наразі в Україні ситуація на окупованій території взагалі майже нічим не краща, а навіть гірша. Мільйони людей гинуть, які були зовсім не винні в цій війні. Тисячі архітектурних та житлових будинків зруйновано. Кожного дня ми відчуваємо, як тяжко у наших реаліях, але ми обʼєднуємось, працюємо, допомагаємо та вирішуємо важливі завдання. Під час війни ми стали єдині, як ніколи. Багато людей допомагають нашій армії як фізично, даючи кошти на дрони, так і морально, пишучи листи військовим.

Я дуже радий, що народився в такій країні, яка стоїть за свою територію та за своїх людей.

Коли я замислююсь, що твориться у цьому світі, та яка несправедливість тут панує — мені стає моторошно. Хоча є багато людей, які допомагають — як фінансово, так і морально.

Отже, для себе я можу зробити висновок, що без людяності та взаєморозуміння цей світ ніяк не зможе стати кращим.