Людмила Володимирівна думала, що незабаром вибухи припиняться, тому відкладала евакуацію до останнього моменту, але Волноваху бомбардували, не перестаючи. Щовечора вибухів ставало більше. Завдяки допомозі співробітників МНС, сім'я Людмили змогла виїхати. До Запоріжжя добиралися під сильним обстрілом, було страшно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: