Мені завтра буде 62 роки, проживаю в селі Золота Балка. Під час війни ніде не виїжджали, зовсім.

У нас тут із самого початку ракети літали. 13 серпня цього року мене поранило осколком. 

Ми пережили окупацію, дочекалися поки нас звільнили. А тепер нас обстрілюють кожен день з того берега.

В окупації тут води не було, а зараз нас усім забезпечують. Є і хімія, і продукти, і брикети нам дали.

Звісно, психологічно війна вплинула, психіка порушена. Син на війні, чоловік воював. Я п’ю валер’янку - так переживаю.

Чекаю, коли вже війна закінчиться. Приїдуть мої дітки додому, і все буде добре.