Викладачка Ірина Малинська із перших днів повномасштабного вторгнення долучилася до потужного волонтерського руху у Ружинській громаді. Спочатку вона організувала збір продуктів для переселенців, які зупинялися в їхньому селі Верхівня. Потім спрямувала усі сили на допомогу фронту. “Плели сітки для військових, збирали все, що могли", — розповідає жінка.

Коли ж чоловік Ірині пішов на фронт добровольцем — викликів побільшало! Його підрозділ потребував маскувальних костюмів. Спочатку Ірина та інші волонтерки  використовували для їх пошиття звичайні простирадла. Але згодом знайшли спеціальні тканини, які не пропускають воду. Почали кроїти вже захисні костюми, які військові могли носити поверх свого одягу, щоб залишатися сухими в складних погодних умовах. Згодом, друзі Ірини організували збір коштів за кордоном. Придбали електричні швейні машинки, що значно полегшили роботу. Ба більше, тепер волонтери-закрійники консультують й інших охочих!