Сиділи в окупації два місяці, діти дуже тяжко переживали, боялися, часто приходилося ночувати в холодному подвалі. Коли знайшли змогу як виїхати, то відразу зібралися і поїхали. Хоч дорога була тяжка і коштувала фінансів, зате тепер ми у відносній безпеці.

Діти важко переносять тривоги і шумні звуки. Стали нервовими, постійно чогось бояться.     На час окупації дуже страшно було за дітей, коли зайшли орки в село, боялися навіть у вікно виглянути. Поки були дома, то все майже закінчилося, жили на залишки продуктів, ліків також не було, де взяти. Рятувала річка, чоловік ходив на риболовлю, то готували рибу.