21 березня 2022 року у 67-річної Ольги Жованик стався інсульт. Вона жила у селі Червоне, що в Гуляйпільській громаді Запорізької області. Населений пункт захопили російські окупанти. Вони нікого не впускали в село й не випускали звідти також. Не могла потрапити до Червоного й карета «швидкої». Без доступу до медичної допомоги Ольги Петрівна померла наступного дня – 22 березня.

Коли з дітьми і братом згадуємо маму й тата, то без сліз це неможливо

Ольга народилася у місті Гуляйполе. До пенсії багато років працювала комірницею. У вільний час дбала про власне господарство, поралася на городі. Любила читати. Для зустрічей з рідними та друзями завжди випікала щось смачненьке – солодощі, пиріжки, піцу.

«Мама була доброю, постійно усміхалася. Обожнювала внуків. Вони з батьком завжди їх чимось балували. Мама любила розповідати щось цікаве, ділилася, як у неї день пройшов. Із нею ніколи не бувало сумно. Вона була для нас найкращою мамою на світі. Ми дуже сумуємо за нею», – розповіла донька Олена Лисенко.

Через сильні обстріли поховати Ольгу того ж дня не змогли. Завдяки сусідам 24 березня 2022 року її поховали на кладовищі біля чоловіка, який помер іще до повномасштабної війни.

«Коли з дітьми і братом згадуємо маму й тата, то без сліз це неможливо, – додає Олена. – У них стільки планів було: хотіли допомогти внуків на ноги поставити, погуляти на весіллях, бавити правнуків».

В Ольги Жованик залишилися донька, син, онуки, невістка та сестра.

Історія з instagram каналу Victims of russia.