У перший день війни я була шокована. Мені було дуже страшно за дітей. Почались обстріли, ліків і продуктів у місті не було. Зв'язок зник, банкомати припинили працювати. Я з дітьми часто сиділа в підвалі. Сильно стріляють, особливо вночі. Постійні тривоги лунають у місті досі. Коли я чую звуки пострілів, дуже лякаюсь. На деякий час я вивозила дітей до рідних, щоб вони змогли відпочити від цього жаху. Війна погано вплинула на мою родину: нам немає спокою ні вдень, ні вночі. Діти зараз не навчаються. Дуже б хотіла, щоб знову почали працювати школи після настання миру.