Про початок війни я дізналась на роботі. Я працюю педагогом. Коли бігла додому, почався обстріл. Довелося ховатись під стінами будинків. Магазини були закриті. Один магазин поряд з моїм будинком привозив хліб, продавали одну буханку на людину. Десять днів я прожила під обстрілами. Це дуже страшно.

Нещодавно я була у Сєвєродонецьку. Поки там не буде України, мені там робити нічого. Я розумію, що треба будувати життя в іншому місці.

Я тримаюсь завдяки підтримці близьких. До кінця року ми повинні звільнити нашу країну. Вірю, що у майбутньому Україну відбудують, а я продовжу працювати вчителем.